Депутати Комітету з питань освіти і науки в парламенті сьогодні знову засіли, щоб обговорити шість законопроектів про зміни до шкільного закону. Депутати різних партій подали ці проекти в період з травня по вересень. Усі вони стосуються двох тем: викладання чеснот і релігії в школі та розв'язання проблеми з дітьми, які недостатньо добре володіють болгарською мовою.

Комітет узявся за цю тему на позачерговому засіданні 16 вересня. Тоді голова комітету Димитр Здравков із партії «Прогресивна Болгарія» оголосив, що пунктів порядку денного вже 13, тоді як станом на 15 вересня подано було 11 законопроектів. На тому засіданні депутати вирішили розглядати лише проекти про релігію та мовну інтеграцію і майже три години говорили саме про викладання релігії в школі. До голосування в першому читанні так і не дійшло, тож Здравков сказав, що продовжать на черговому засіданні в середу, 23 вересня.

Згідно з порядком денним комітету, опублікованим на сайті парламенту, сьогодні знову внесено всі шість законопроектів, але на початку засідання стало зрозуміло, що фокус — на мовній інтеграції. На засіданні були присутні заступниця міністра освіти і науки д-р Таня Панчева та експерти міністерства. Також були присутні голова Спілки роботодавців у системі народної освіти Диян Стаматов та голова Асоціації директорів середньої освіти Асен Александров.

Перший із шести проектів подав 7 травня Костадин Костадинов і депутати «Відродження». Ним у болгарських школах з'являється новий навчальний предмет — «Чесноти і релігії», який має стати частиною загальноосвітньої підготовки дітей. Автори пишуть, що наразі бракує цілісної та послідовної рамки для вивчення чеснот і релігій — теми віри, цінностей і моралі порушуються фрагментарно в різних предметах, без належної глибини. Це, вважають у «Відродженні», заважає учням розуміти важливі історичні, культурні та суспільні процеси, пов'язані з роллю релігії в розвитку Болгарії та Європи. У мотивах нагадується, що Конституція визнає східне православ'я традиційним віросповіданням країни. Воно має значення для болгарської ідентичності. Тому вивчення релігії слід розглядати як освітню потребу, а не як нав'язування віри. Щоб школа залишалася світською, законопроект передбачає альтернативні навчальні програми з цього предмета — одну з елементами конфесійного навчання й іншу без таких елементів.

Другий проект — від 3 червня, поданий Красимиром Вилчевим і депутатами ГЕРБ-СДС. У ньому йдеться, що мовна інтеграція — вже відома політика в низці держав. Вона означає, що діти проходять інтенсивне навчання мови країни, перш ніж почати вивчати інші предмети. За словами авторів, діти повинні володіти болгарською настільки, щоб розуміти прочитане й вільно спілкуватися. Це основа для будь-якої іншої компетентності та для успішного включення в шкільну систему. Дані, на які посилаються депутати ГЕРБ-СДС, показують, що значна частина болгарських учнів мають слабкі результати з усіх предметів саме тому, що недостатньо добре володіють мовою. Попри зусилля охопити всіх дітей обов'язковою дошкільною підготовкою, щороку до першого класу вступають тисячі дітей, які погано розмовляють болгарською — а це, пишуть автори, заважає їм повноцінно навчатися, змушує швидко відставати, втрачати мотивацію і зрештою вибувати зі школи, формально чи ні.

Третій законопроект подала 22 липня Елисавета Белобрадова і депутати «Демократичної Болгарії». Він пропонує включити до цілей дошкільної та шкільної освіти медіаграмотність, критичне мислення та вміння працювати із сучасними технологіями й штучним інтелектом. Проект передбачає також стратегічну рамку для цифровізації та використання штучного інтелекту в освіті, яка мала б слугувати інструментом для забезпечення раннього доступу до якісного навчання. Раннній розвиток дитини визначено в тексті як основний національний пріоритет. Серед конкретних пропозицій — можливість у період з 1 червня по 14 вересня для муніципальних рад встановлювати плату за відвідування самостійних дитячих ясел і садків. Проект пропонує також нормативно врегулювати фігуру освітнього медіатора, а посаду директора школи зробити каденційною — на строк 4 роки, причому одна й та сама особа може обіймати її щонайбільше два строки поспіль.

Четвертий проект подав 23 липня голова комітету Димитр Здравков і депутати «Прогресивної Болгарії». Він передбачає нову форму мовної підтримки — підготовчий мовний клас, через який діти проходитимуть перед вступом до першого класу. Як і в проекті «Відродження», тут знову пропонується зробити предмет «Чесноти і релігії» частиною обов'язкових навчальних годин. Його вивчення відбуватиметься за альтернативними навчальними програмами, затвердженими міністром освіти, — однією з елементами конфесійного навчання, з акцентом на конкретній релігії, як-от православ'я чи іслам, і другою без таких елементів, орієнтованою на етику та громадянську освіту. Який із двох варіантів обере дитина, вирішуватимуть вона сама або її батьки, згідно з чинним законодавством. З цього предмета оцінок не виставлятимуть. Здравков і його колеги з «Прогресивної Болгарії» хочуть, щоб новий предмет запроваджувався поступово, починаючи з першого класу лише з 2028/2029 навчального року.

П'ятий законопроект подав 27 липня Николай Денков і депутати «Продовжуємо зміни». Він пропонує інший загальноосвітній предмет — «Чесноти і цінності», який системно працюватиме над моральним, громадянським і культурним розвитком учнів. На відміну від проектів «Відродження» і «Прогресивної Болгарії», тут автори прямо наголошують, що предмет не матиме конфесійного характеру і не ставитиме за мету релігійне виховання чи формування приналежності до певної віри. Знання про релігії в ньому розглядатимуться виключно як частина історичної, культурної та духовної спадщини людства. На думку Денкова та депутатів ПП, такий підхід відповідає конституційним принципам світського характеру держави, свободи совісті та рівності громадян незалежно від їхніх релігійних переконань.

Останній, шостий проект подали 14 вересня Красимир Вилчев і Тома Биков із ГЕРБ-СДС. Ним вони прагнуть посилити виховну роль школи та розширити доступ учнів до програм з релігій. Автори вважають, що виховання чеснот — ключова частина формування загальнолюдських і громадянських цінностей у дітей, і що окремий навчальний урок, спрямований саме на ціннісне формування особистості, є найпотужнішим інструментом для цієї мети. І тут пропонується плюралістичний підхід — альтернативні навчальні програми на вибір батьків і самого учня, з елементами конфесійного навчання або без них. Спільним для різних програм, пишуть Вилчев і Биков, має бути спрямованість на духовність і загальнолюдські цінності. За їхніми словами, урок може слугувати й ширшим цілям — громадянському вихованню, поглибленому вивченню філософії чи формуванню настанов проти залежностей.

На позачерговому засіданні 16 вересня депутати не проголосували жоден із шести законопроектів, і їх обговорення продовжилося на сьогоднішньому засіданні комітету, присвяченому конкретно питанням мовної інтеграції, закладеним у текстах.