Голова Болгарського національного банку та член ради керуючих ЄЦБ Димитар Радєв заявив, що наступний крок ЄЦБ щодо ставок наперед не визначений. Не варто автоматично чекати ні нового підвищення, ні паузи. Про це він сказав під час відеоконференції на платформі MNI Connect, де зустрічаються центральні банкіри та фінансові експерти, повідомили з прес-центру БНБ. «Вересневе рішення не визначає наступне. Ні нове підвищення, ні паузу не варто вважати базовим сценарієм. Обидва варіанти залежать від даних», — сказав Радєв. 10 вересня ЄЦБ підняла всі три основні відсоткові ставки на 25 базисних пунктів. Радєв назвав цей крок зваженою відповіддю на зміну прогнозів щодо інфляції. Водночас він підкреслив, що робота центробанку ще не завершена і чіткої траєкторії для ставок наразі немає. Терпіння й далі важливе, але тепер трохи більше важить пильність, сказав голова БНБ. За його словами, це не означає, що банк автоматично почне посилювати політику. Йдеться радше про готовність діяти, якщо дані покажуть тривалий інфляційний тиск.

Коли банк чекатиме, а коли діятиме

Радєв окреслив умови, за яких ЄЦБ могла б просто зачекати:
  • подорожчання енергії почне слабшати;
  • ширший тиск на ціни залишиться обмеженим;
  • уже ухвалені рішення банку виявляться сильнішими, ніж очікувалося.
І навпаки — підстави для нових дій зростуть, якщо:
  • енергетичний шок триватиме довше;
  • ціни підуть угору на ширше коло товарів і послуг;
  • очікування щодо інфляції й далі зростатимуть;
  • вплив політики ЄЦБ на економіку виявиться слабшим, ніж очікувалося.
Радєв вважає, що інфляційні ризики й далі спрямовані вгору, а ризики для економічного зростання — переважно вниз. За його словами, стійка економіка легше витримує енергетичний шок, але водночас це полегшує компаніям перекладати вищі витрати на ціни для споживачів. Ця картина збігається з останнім Економічним бюлетенем ЄЦБ. Згідно з ним, ринок праці єврозони залишиться стабільним. Безробіття навіть впаде до найнижчого рівня попри енергетичний шок. За прогнозами головного економіста ЄЦБ Філіпа Лейна, економіка єврозони й далі зростатиме, хоча невизначеність лишається високою.

Інфляція перевищуватиме ціль щонайменше до 2027 року

Експерти ЄЦБ очікують середню інфляцію на рівні 3% у 2026 році, 2,5% у 2027-му та 2,1% у 2028-му. Без урахування енергоносіїв і продуктів харчування показники становлять 2,5%, 2,6% і 2,3% відповідно. Основний сценарій — поступове ослаблення подорожчання енергії, а дорожчі кредити мають допомогти інфляції повернутися до цілі в 2%. Втім, Радєв застеріг, що відхилення від цього сценарію цілком можливі. Він також згадав аналіз ЄЦБ, за яким подорожчання природного газу на оптовому ринку тепер швидше відбивається на рахунках споживачів, ніж раніше. Наразі невідомо, скільки триватиме енергетичний шок і як саме на нього реагуватимуть компанії та домогосподарства, сказав Радєв. Поки що немає ознак, що інфляція поширюється по всій економіці. Зростання зарплат сповільнюється, а тиск на ціни послуг залишається відносно слабким. Ринкові оцінки довгострокової інфляції загалом стабільні. Інакшу картину показує опитування ЄЦБ щодо очікувань споживачів. Там показники зростають на всіх горизонтах — до 2,9% на наступні три роки і до 2,5% на п’ять років уперед. Радєв вважає, що це ще не свідчить про відрив від цілі банку, але потребує уважного спостереження. Він застеріг про дві небезпеки з протилежних боків. Якщо ЄЦБ чекатиме занадто довго, доки вторинні ефекти подорожчання проявляться повністю, її реакція може запізнитися. Але якщо банк надто різко відреагує на інфляцію, яка й так би ослабла сама, це може без потреби вдарити по інвестиціях і попиту.

Державна підтримка має бути тимчасовою

У разі сильного зовнішнього шоку державна підтримка повинна бути тимчасовою і доходити лише до найбільш постраждалих, сказав Радєв. Заходи, які охоплюють забагато людей і компаній, можуть додатково розігнати попит, сповільнити пристосування економіки та обмежити можливості для реакції під час наступної кризи. Для Болгарії, додав голова БНБ, загальну грошову політику єврозони мають доповнювати виважені рішення на національному рівні. За його словами, країна повинна продовжувати перехід до зростання, що спирається більше на продуктивність, інвестиції та діяльність з вищою доданою вартістю. Водночас потрібно зміцнювати державні фінанси та відновлювати резерви на випадок майбутніх криз. ЄЦБ і далі вирішуватиме питання ставок на кожному засіданні окремо, залежно від нових даних, не прив’язуючись наперед до конкретного напрямку, підсумував Радєв.