Дії Болгарії проти зміни клімату слабкі, а посухи й спека щороку забирають тисячі життів і завдають прямих збитків понад 1 млрд євро. Про це свідчить новий звіт. Це близько 1% валового внутрішнього продукту країни за 2025 рік, або приблизно 140 євро на людину. Дані наведено в дослідженні «Дослідження вразливості до кліматичних змін та їхніх наслідків у Болгарії: спільна національна оцінка», яке координує Net-Zero Lab при економічному факультеті Софійського університету імені Святого Климента Охридського.

Над звітом працювала команда науковців із різних галузей, а її висновки отримало БТА. Хвилі спеки, посухи та раптові повені в країні вже не поодинокі випадки, а ознака того, що клімат змінюється надовго, попереджають автори.

За індексом CCPI за 2025 рік, який показує, наскільки ефективно країни борються зі зміною клімату, Болгарія посідає 50-те місце із 64 держав. Країна слабко скорочує викиди парникових газів, дуже слабко проводить кліматичну політику та регулює енергоспоживання. Середні результати є лише за часткою відновлюваної енергії.

Болгарія тепліє швидше, ніж світ загалом, ідеться у звіті. Країна перебуває у кліматичній «гарячій точці» Південно-Східної Європи — середня річна температура за 1991–2020 роки приблизно на 0,8 градуса вища, ніж у період 1961–1990 років. Найсильніше потепління помітне на півночі Болгарії та влітку.

Зараз спекотних днів і ночей від 10 до 20 на рік, але до кінця століття їх може стати 50–60 — незалежно від того, який сценарій справдиться. За найгіршого сценарію з високими викидами середня річна температура в країні до кінця століття сягне близько 14,1 градуса. Стільки зараз лише в найтепліших південних районах. Фактично клімат усієї країни «переміститься» на кількасот кілометрів на південь, пояснюють науковці.

Кількість опадів загалом залишається на попередньому рівні, але їхня модель змінюється. Слабкого й помірного дощу стає менше, а зливи та небезпечні опади трапляються дедалі частіше. На Чорноморському узбережжі та у Східній Болгарії екстремальні опади зросли на 60–75% після 1991 року.

Формується нова сезонна модель — сухе літо й опади, зосереджені восени. Саме вона стоїть за дедалі частішими раптовими повенями. Випадки в Карловському регіоні 2022 року, у Царево 2023 і 2025 років та в Елените 2025 року фактично підтверджують прогнози моделей, зазначають науковці.

Спека — одна з головних, але недооцінених причин надлишкової смертності в Болгарії, і країна серед найбільш постраждалих у Європі. У 2023 році зі спекою пов’язали 1670 смертей — 229 на мільйон людей, це другий найвищий показник у Європі. У 2024 році кількість смертей через спеку зросла до 3414.

Смертність від спеки серед людей старше 65 років зросла більш ніж на 150% порівняно з періодом 1990–2000 років. Найбільше страждають жінки та люди старші 80 років, зазначають автори звіту.

Міста додатково посилюють ці ризики. У Софії влітку в середньому на 2,5 градуса тепліше, ніж за містом, і саме через це перегрівання щосезону трапляється близько 95 додаткових смертей.

77% жителів Софії не мають достатнього доступу до зелених зон, а дерева покривають трохи більше 10% міста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо озеленення сягне 30%, літня смертність може впасти приблизно на 40%, зазначають науковці.

Якщо викиди продовжать зростати, кількість смертей через спеку може сягнути 3463 на рік у період 2071–2099 років, тоді як зараз їх близько 1150. Якщо викиди обмежать, зростання зупиниться на позначці приблизно 1742 випадки на рік, показують розрахунки у звіті.

Зміна клімату вже відчутно тисне на економіку Болгарії. Причина — прямі збитки від посух, спеки, повеней і пожеж. Є й довгостроковий тиск на продуктивність праці, державні фінанси, дороги та інші об’єкти, енергетику й гаманці людей.

Європейське агентство з навколишнього середовища підрахувало збитки країни через клімат. Без додаткових заходів з адаптації Болгарія може втратити від 1% за сприятливішого сценарію до 3,5% ВВП за гіршого сценарію до 2050 року.

Страхування від кліматичних ризиків покриває менш ніж 50% збитків. Кількість таких полісів зростає останні два десятиліття. Втім, за незалежними оцінками, лише близько 8% домогосподарств мають подібну страховку.

Тиск зростає і на сільське господарство, ліси та воду. За моделями, після 2037 року кількість посушливих днів зросте з 50–60 до 70–80 і більше. Найтяжче постраждають райони Пловдива, Ямбола, Сандански та Русе.

У Добруджі, яку називають житницею Болгарії, проблема не так у поступовому потеплінні, як у різкому зростанні різниці між окремими роками та слабкому насиченні ґрунту вологою взимку.

У лісах річний приріст деревини може впасти до 3,5 млн кубометрів — це 42% річного видобутку. Понад 60% лісових оселищ у мережі «Натура 2000» уже перебувають у поганому стані, а полезахисні смуги на північному сході Болгарії деградують через посуху, що послаблює і їхню захисну роль.

Головний висновок звіту: Болгарія формально узгодила свою кліматичну політику з вимогами ЄС, але на практиці її важко втілити. Серед основних проблем науковці називають брак довгострокового бачення, непослідовність політики, слабкі можливості органів влади та залежність від проєктного й європейського фінансування.

Крім того, в країні немає національного реєстру збитків від кліматичних подій, гроші на подолання наслідків надходять лише після того, як збитки вже завдано, а кліматичні ризики майже не враховують під час планування державного бюджету. Це питання стало ще гострішим відтоді, як Болгарія з 1 січня 2026 року увійшла до єврозони.

Звіт став результатом спільної оцінки вразливості й наслідків клімату в Болгарії, яку провела команда науковців із провідних наукових установ країни: Національного інституту метеорології та гідрології, Інституту біорізноманіття та екосистемних досліджень при Болгарській академії наук, Софійського університету імені Святого Климента Охридського, Національного центру громадського здоров’я та аналізів і Технічного університету в Софії.

Уперше результати досліджень цих установ зібрали в одному дослідженні, яке комплексно оцінює, як клімат впливає на природу, економіку та здоров’я людей у країні.