Болгарський фармацевтичний союз хоче змінити Закон про лікарські засоби в гуманній медицині. Мета — жорсткіший контроль над великими торговцями. Аптеки мають бачити, скільки ліків є на складі в кожного з них. Про це журналістам сказав голова союзу Димитр Маринов.

За його словами, організація підтримує частину вже запропонованих змін, але хоче уточнити інші тексти й додати до закону нові ідеї.

Наразі спеціальна електронна система стеження за ліками — СЕСПА — відстежує лише кількість препаратів із Позитивного лікарського переліку. Саме на її основі складають список ліків, заборонених для експорту. За новими правилами до системи потраплятимуть усі рецептурні препарати. Маринов назвав це хорошим рішенням, бо воно покращить доступ пацієнтів до ліків.

Наразі ні фармацевти, ні аптеки не бачать даних у системі й не знають, скільки якого препарату є в кожного оптового торговця, пояснив голова союзу. За його словами, деякі оптовики приховують справжні запаси, щоб надавати перевагу «своїм» аптекам. Якщо зміни ухвалять, аптеки самі зможуть перевіряти, скільки товару має кожен оптовий торговець.

Союз пропонує ще одне: замовляти ліки можна буде лише за наявності виписаного електронного рецепта. Так, пояснив Маринов, зникне можливість замовити один і той самий препарат одразу в кількох аптеках. Не буде й таких випадків, коли ліки привозять у кілька аптек, а зрештою їх ніде не купують.

Союз підтримує жорсткіший контроль над оптовими торговцями. Також пропонує перевіряти верифікацію кожної упаковки, яка потрапляє в аптеку. Наразі, каже Маринов, немає гарантії, що в аптеки не потрапляють підроблені ліки. Він також попросив надати митниці доступ до СЕСПА, щоб закрити ще одну лазівку для зловживань.

Закон зараз забороняє одній і тій самій фірмі водночас виробляти ліки, торгувати ними оптом і мати понад чотири аптеки. Проблема, каже Маринов, у тому, що ніщо не заважає фізичній чи юридичній особі зареєструвати скільки завгодно інших фірм і через них відкрити необмежену кількість аптек. На його думку, саме цю норму треба змінити, щоб не допустити концентрації постачання ліків через пов'язаних осіб.

У БФС також пропонують вести Національну аптечну карту в цифровому вигляді й оновлювати автоматично, а не так, як зараз.

Про послуги, які аптеки можуть пропонувати крім продажу ліків, розповіла декан факультету фармації Медичного університету в Плевені професорка Христина Лебанова. Вона пояснила, що йдеться про медичні послуги в аптеках — сприяння здоров'ю, профілактику хвороб і скринінг деяких соціально значущих захворювань, аби пацієнти жили якісніше. Наразі в болгарських аптеках пропонують дев'ять таких послуг, тоді як у сусідніх країнах їх до 20, сказала професорка Лебанова.

Ці заяви прозвучали в день Всесвітнього дня фармацевта. Міжнародну федерацію фармацевтів, до якої входить понад 4 мільйони магістрів фармації з усього світу, заснували 1912 року. Цьогорічне гасло свята — «Зміцнення ролі фармацевтів заради здорового майбутнього».

Дані про саму професію представив головний секретар БФС Світослав Крумов. Станом на 1 вересня 2026 року 78% магістрів фармації в Болгарії — жінки, а 22% — чоловіки. За його словами, спільнота молодшає: найбільше зростання серед фармацевтів до 30 років. За останні дев'ять місяців кількість магістрів фармації зросла на 2,2% — тепер їх 7824 особи. Близько 7000 із них працюють в аптеках, що обслуговують населення. Решта — у лікарняних аптеках, представництвах, установах та навчальних закладах.

За кількістю фармацевтів на душу населення Болгарія посідає одне з чільних місць у світі, додав Крумов. У середньому на 10 тисяч людей у країні припадає 10,1 фармацевта — значно більше за середній показник по ЄС. Попри це бракує кадрів, пояснив він. Причина в тому, що дедалі більше випускників фармації обирають не працювати в аптеці. Кожен новий дипломований фармацевт фактично відкриває двері новій аптеці, що ще більше поглиблює нестачу фахівців.

Крумов навів дані й щодо кількості аптек: станом на 1 вересня 2026 року в Болгарії працює 3300 аптек проти 3233 у 2025 році. За його словами, 79% із них мають договір із фондом медичного страхування. Через зміну способу оплати аптекам у віддалених і важкодоступних місцях, єдиним аптекам у відповідній громаді та цілодобовим аптекам у країні відкрили нові заклади, і доступ до аптеки покращився для понад 60 тисяч людей. Втім Крумов уточнив, що це не обов'язково означає краще лікування — логістика ліків залишається складною, а поставки не завжди надходять вчасно.