Фінансові системи все ще покладаються на застарілі уявлення про лінійну кар'єру, стабільне домогосподарство та одноразовий перехід на пенсію, попри те, що тривалість життя невпинно зростає. Такий основний висновок з доповіді "Майбутнє особистих фінансів" (The Future of Personal Finance), підготовленої "UniCredit" спільно з британським Національним інноваційним центром досліджень старіння (NICA), повідомили у банку.

Автори доповіді зазначають, що довголіття вже не слід розглядати як віддалене демографічне питання, а як виклик, що потребує рішень уже зараз. Довше життя несе з собою частіші перерви в доходах, проблеми зі здоров'ям та необхідність догляду за близькими. Витрати зростають. Важливі фінансові рішення стають частішими та тісніше пов'язаними між собою. Бізнес може розробити продукти, адаптовані до багаторазових життєвих переходів, спільного прийняття рішень, ранньої превенції та змінного доходу. Таким чином, згідно з доповіддю, він здобуде довіру клієнтів і побудує з ними тривалі відносини.

У документі вказується, що ця тема є особливо актуальною, оскільки у 2025 році середня тривалість життя у світі сягає 73,5 року. Водночас лише 34 відсотки дорослого населення в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) мають мінімальний рівень фінансової грамотності. За даними доповіді, 16,2 відсотка населення Європейського Союзу перебувають під ризиком бідності або соціального виключення. Це свідчить про те, що переваги тривалішого життя не розподіляються між усіма рівномірно.

Доповідь окреслює чотири основні зміни, перед якими бізнес більше не може залишатися байдужим.

Перша стосується відходу від традиційних життєвих етапів на користь більш гнучкого способу життя. Життя стає дедалі непередбачуванішим, проте багато фінансових рішень продовжують базуватися на послідовності: освіта, робота, власне житло та вихід на пенсію. Наслідки вже відчутні. 40 відсотків людей у світі повідомляють про фінансову нестабільність після непланованої перерви в кар'єрі — через хворобу, паузу в професійному розвитку, неочікуваний вихід на пенсію або іншу життєву зміну.

У доповіді зазначається, що для багатьох людей таке невідповідність може перетворити звичні зміни — перекваліфікацію, догляд за близькими, повернення до роботи або поступовий вихід на пенсію — на фінансове випробування. Фінансова стійкість дедалі більше залежить від здатності зберігати заощадження та фінансовий захист, водночас зберігаючи свободу вибору за мінливих обставин. Для банків, страховиків, роботодавців та компаній споживчих товарів це відкриває можливість створювати моделі кредитування, заощадження, страхування та пільг, що є гнучкими щодо змін у роботі, доходах та сімейному середовищі.

Друга зміна стосується управління особистими фінансами, яке все частіше стає спільною відповідальністю між поколіннями та домогосподарствами. В Європейському Союзі 45 відсотків населення здійснюють неоплачуваний догляд за близькими людьми, а кожен десятий поєднує в собі більше ніж одну роль опікуна. Доповідь вказує, що 25 відсотків європейських сімей з дітьми живуть у так званих змішаних сім'ях. Ці цифри демонструють, що турбота, витрати на житло та щоденні фінансові зобов'язання все частіше розподіляються між поколіннями, партнерами та домогосподарствами, замість того, щоб лягати на плечі однієї людини.

Хоча неформальні домовленості забезпечують реальну підтримку, вони часто роблять відповідальність невидимою. Люди, які здійснюють догляд — серед яких непропорційно велику частку становлять жінки — часто платять за це ціну. Вони отримують нижчі доходи, менші пенсійні внески та слабшу фінансову безпеку у похилому віці. Згідно з доповіддю, це створює потребу в надійно делегованому управлінні, спільному фінансовому плануванні, багатосторонніх дозволах на доступ та продуктах, що визнають участь кількох осіб без порушення особистої недоторканності та контролю. Роботодавці також повинні сприймати догляд за близькими як передбачуваний фінансовий виклик для своїх працівників, а не як виняток, зазначається в документі.

Доповідь підкреслює, що жодна окрема інституція не може вирішити ці проблеми самотужки — необхідна координація між банками, страховиками, роботодавцями, організаціями охорони здоров'я, державними установами та громадами.

Третя зміна пов'язана з перетворенням прогнозування на фінансову навичку. З подовженням життя раннє розпізнавання ризиків стає дедалі ціннішим, зазначають автори доповіді. Попри це, 1,3 мільярда літніх людей у світі залишаються поза межами офіційної фінансової системи, а понад половина з них зосереджена лише у восьми країнах.

Портативні технології, фінансові панелі та прогнозні інструменти можуть допомогти людям розпізнавати проблеми раніше, але велика кількість даних не означає автоматично більшу ясність, зазначає доповідь. Справжня цінність полягає в оперативній та зрозумілій інформації, яка дозволяє людям самостійно приймати рішення та діяти до того, як труднощі переростуть у кризу. Для бізнесу це можливість пропонувати своєчасну підтримку за згодою клієнта і таким чином запобігати ескалації потенційних проблем. Доповідь попереджає, що для здобуття довіри така підтримка має бути прозорою, справедливою та доступною для всіх, а інструменти, створені лише для людей із достатніми коштами, часом та фінансовою грамотністю, ризикують поглибити існуючу нерівність.

Четверта зміна пов'язана з перетворенням гнучкості на нову форму безпеки. Фінансова стабільність дедалі частіше будується на кількох різних джерелах доходу, замість того, щоб залежати від одного постійного робочого місця. У 2025 році 72 відсотки опитаних працівників у США покладаються принаймні на одне додаткове джерело доходу, а 59 відсотків опитаних працівників у світі заявляють, що віддали б перевагу більшому контролю над своїм робочим часом, ніж вищій винагороді. В результаті кар'єри з множинними ролями, так звана гіг-економіка, різні соціальні пільги, програми винагород та поступовий вихід на пенсію розмивають традиційні межі між заробітку, заощадження та витрачання накопичених коштів.

Згідно з доповіддю, нерегулярні доходи не повинні автоматично означати складніший доступ до кредитування, захисту або довгострокового накопичення багатства. Для бізнесу це створює потребу в платіжних системах, здатних об'єднувати численні джерела доходу, зменшувати коливання та розподіляти кошти між витратами, заощадженнями, страхуванням та податками. Роботодавці також можуть здобути конкурентну перевагу через портативні форми захисту, підтримку перекваліфікації, поступовий вихід на пенсію та пільги, які залишаються актуальними протягом різних етапів кар'єри, зазначається в доповіді.

"Здоров'я довголіття вимірюється не лише тривалістю життя, а й його якістю та можливостями. Це дослідження показує, чому особисті фінанси мають функціонувати як життєво важлива інфраструктура, яка допомагає людям зберігати свободу вибору, поки вони навчаються, працюють, доглядають за іншими, відновлюються та заново відкривають себе протягом тривалішого життя. Успішними будуть організації, які роблять складність простішою в управлінні, не позбавляючи людину автономії", — прокоментував Нік Палмаріні, директор Національного інноваційного центру досліджень старіння (NICA).

"Довше життя — це не просто індивідуальний виклик, воно змінює спосіб прийняття фінансових рішень у сім'ях та між поколіннями. Наш підхід у "UniCredit" полягає в тому, щоб передбачати потреби клієнтів, а не реагувати на них постфактум, підтримуючи їх на всіх етапах фінансового життя, щоб допомогти їм побудувати більшу безпеку, впевненість та більше можливостей", — заявив Річард Бертон, керівник відділу клієнтських рішень у банку.

Згідно з висновками доповіді, майбутнє особистих фінансів полягає не в накопиченні більшої кількості коштів, а у здатності людей керувати довшим і складнішим життям із впевненістю, стійкістю та свободою вибору. Для організацій це означає розробку рішень, заснованих на гнучкості, передбачуваності, взаємозалежності та адаптивності, а також спільну роботу у сферах фінансів, зайнятості, страхування, охорони здоров'я, технологій та державних послуг.