Комітет з праці, демографічної та соціальної політики Народних зборів розглядає у другому читанні зміни до Кодексу законів про працю, які вводять новий механізм визначення мінімальної зарплати. Законопроєкт передбачає, що зарплату рахуватимуть за чотирма критеріями, але саму формулу й показники до неї закон не містить — їх пропишуть у постанові Кабінету міністрів.

На початку засідання заступниця міністра праці та соціальної політики Надя Кліисурська представила проєкт постанови й пояснила, які статистичні дані використовуватимуть у розрахунках.

Іліана Жекова з ГЕРБ-СДС заявила, що документ, який отримали депутати, має бути вписаний прямо в Кодекс законів про працю, а не визначатися окремо. Анна Бодакова з «Демократичної Болгарії» зазначила, що депутати отримують інформацію по краплині. «Проблема в тому, що народні представники отримують інформацію по краплині», — сказала вона.

Асен Василев з «Продовжуємо зміну» наполягав, щоб тексти з постанови внесли прямо в закон. «Те, що написано на цій сторінці, має бути в законопроєкті, а не загальні слова», — сказав він і запропонував депутатам проголосувати за ці тексти як частину Кодексу законів про працю. Здравко Марков з «Прогресивної Болгарії» додав, що формули в законопроєкті немає, але колеги з Міністерства праці та соціальної політики пояснили депутатам, яка вона саме.

Асен Василев також запитав, чому для малого споживчого кошика передбачена середньорічна зміна цін, а для зарплат — лише річна. За його словами, так розрахована мінімальна зарплата вийде нижчою, а роботодавці зможуть казати, що домоглися для себе кращих умов.

«Я переконана, що різниці в цифрі не буде», — відповіла заступниця міністра Надя Кліисурська. Вона пояснила перший критерій — купівельну спроможність і вартість життя. За ним профспілки та роботодавці домовилися стежити за середньорічною зміною цін малого споживчого кошика. Використовують реальні дані, які публікує Національний статистичний інститут. Проте Василев зауважив, що останні опубліковані НСІ дані про інфляцію — за серпень. Тому середньорічну зміну можна рахувати з серпня 2026 року до серпня 2025 року, а не за календарний 2025 рік, як пропонують.

Він також запитав, чому зарплата на 2027 рік має залежати від показників десятирічної давнини — 2016 чи 2017 року. Георгі Георгієв з «Відродження» підняв те саме питання щодо іншого показника — чому для розрахунку продуктивності праці беруть десятирічний період, а не коротший, наприклад два-три роки.

Кліисурська пояснила, що десятирічний період обрали тому, що він охоплює і економічні підйоми, і спади, а отже дає повнішу картину економіки.

Левент Апті з ДПС запитав, як саме визначатимуть зарплату, якщо формула дає лише верхню і нижню межу. Кліисурська відповіла, що щороку профспілки й роботодавці домовлятимуться про конкретний розмір.

Під час обговорення Красимир Папазов з «Прогресивної Болгарії» зауважив, що опозиція надто заглиблюється в деталі. «Заступниця міністра Кліисурська вам відповіла, а ви й далі шукаєте голку в копиці сіна», — сказав він.